німий та грішний проповідник
на какофонну музику свого дихання
нанизую різнокаліберні сліпі слова
котрі стають всьому новим "спочатку…"
і дуже часто
Слава Богу
не почутий
молюсь —
хоч би не пригоріть у полум'ях земних...
хоча б не звуглитись дочасно
у полумях земних печ(ал)ей...
й лиш зрідка думаю —
хто ж є моя паства?
я, лише я…
ну й трішечки мене
у моїх дітях
ледь зосталося щось
в знайомих
в колись друзях…
14.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658261
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.04.2016
автор: Ігор Спичак