Закохана у вітер…

Муч  мене!  Край...  Лиш  не  відпусти!
Випий  бажань  моїх  злу  сваволю.
Хочеш,  дай  змогу  межею  йти,  
тільки  не  цю  безкінечну  волю.

Нащо  мені  вибір  мрій  і  снів?
Вервечка  днів  так  причинно-рівна...
Світ  почеплю  на  твій  вигин  брів,  
зникну  в  очах...  Все  до  чого  здібна.

Та  як  вустами  торкнеш  чола,  
як  у  обіймах  роздушиш  холод  -
пульс  відіб"є  ритм:  "Жива.  Жива!"
Свій  лиш  тобою  вгамую  голод...

Відстань.  Утома.  Самотність.  Страх  -
все  один  дотик  зітре  мій  вітер!
В  нього  в  руках  я  -  крилатий  птах.
Поза  -  лиш  відблиск  бездомний  літа...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2016
автор: Мар’я Гафінець