Ліс не зелений,
Але вже й не сірий.
Відтінки моря на його плащі,
З якого за ніч він, здається, виріс,
І сіризна по швах уже тріщить.
Нитки зотліли.
Де не глянеш – дірка.
Зніяковілий ліс аж занімів.
Та вже весна знімає з нього мірку,
Щоб новий одяг до ладу сидів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2016
автор: Ніна Багата