Мій милий, мій прекрасний Доріан,
Пройшло дитинство, юність промайнула.
О, де ж ти, хлопче? Десь за океан
Тебе несе. Я чула, до Сеула
Й на південь - до країв, де гість рідкий туман
Й така страшна та довгожданна злива.
Вернись до мене, любий Доріан,
Ще поки молода я і красива.
Чи сниться ще тобі ота страшна
І зморена дощем прощай-година?
Чи не забув іще, як запашна
Рука моя і постіль як гостинна?
Забув, забув, мій юний Доріан,
Пекельним сонцем тих країв зігрітий...
Бо ж там пізнав десятки кращих дам
І новизну гріхів старого світу.
Ти не повернеш вже до мене...Що ж,
Така ціна у зради і обману...
І хочу лиш, шоб ненавмисний дощ
Мені "Прощай" приніс від Доріана.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657520
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 05.04.2016
автор: Червоний Мак