Як вирветься сонце

Як  вирветься  сонце  з  тенет  холодів,
Як  наших  лелек  вже  не  втримає  вирій,
А  лід  стане  в  Ворсклі  тісним,  отоді
Я  ніжній  весні  свою  душу  довірю.
Нехай  погостює  в  ній  тала  вода  –  
Стихія  любові  –  п’янка  й  дикувата,
Аби  я  змогла,  як  трава  молода,
Журбу,  мов  торішній  листок,  пронизати
Й  повірить,  що  можна  почати  з  нуля
Усе,  що  до  цього  чомусь  не  вдалося…
Я  грію  думки,  ніби  зерна  рілля,
В  щемливій  надії  діждати  колосся.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2016
автор: Ніна Багата