загратований власним світоглядом
тлієш
всі проблеми мають єдине коріння
і ця куля планетна
несеться
її не зупиниш
а скляна безкінечність сиплеться в мить по піщинці
і ти в дзеркалі бачиш
наочно
процес старіння
і марнуєш в клітинах бетонних насіння думки
ця окремість сприяє тому що ти зовсім не дієш...
і буває що згодом нічого не можна змінити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656908
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2016
автор: Принц Флорізель