Нестерпно так. Жага приносить біль
В бажанні жити… Спраглими устами
Шепочу щось, у прагненнях своїх
Знайти себе. Та тихими словами
Не перейти небачену межу,
Не вгамувати пристрасті до волі
І шаленіючи з безвиході, мовчу...
Дивлюсь у небо та питаю долі,
Прохаю німо, поглядом одним
І тільки серце стукотить у груди
І б’є набатом, щоб почути зміг
Благословивши пізнавати чудо…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2016
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ