У полі сніг. І вечір опадає.
В скорботу білу вслухались тополі.
І знов одна душа сама страждає,
і молиться сама у муках, болі.
Зів’янув день. І квіти заридали –
під свіжим снігом здушені зітхання ...
Мою печаль ми в плач один з’єднали,
одне з одним, народжені в єднанні.
Христо Ясенов
И плакаха цветята
Поле от сняг. И мека вечер пада.
Във бяла скръб прислушани тополи.
И пак една душа самотна страда,
и пак сама в страдания се моли.
Увехнал ден. И плакаха цветята -
под пресен сняг въздишки притаени...-
И с мойта скръб ний плачем в тишината,
един във друг, един от друг родени.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656639
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 02.04.2016
автор: Валерій Яковчук