Чекатиму тебе до гіркоти,
До подиху останнього, до скону.
Нехай позаду води Рубікону
І спалені калинові мости, -
Сплетінням снів мене не відпускай!
Мов у Путивлі я на заборолі.
На тихі води щоб, на ясні зорі
Ти повернувся у веселий край, -
Хай пронесуться мимо стріли, кулі!
Я буду ждати звістки день у день.
І на Ітаці ткати гобелен.
І плакати тихенько, щоб не чули.
12.05.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655567
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2016
автор: Аліна Харламова