Поверталися з мандрів лелеки
Із далеких незнаних країв,
Оминувши усі небезпеки
Злітносмужних загаслих вогнів.
Вже Деснянські розлогі заплави
Навстіж руки свої розвели
У вербичках гнучких кучерявих,
Зустрічають привітне «курли».
Гнізд шапки уляглися надійно
На цибаті стовпи між хатин,
Ловлять вітер грайливо завійний.
Що катався на спинах хмарин.
В піднебессі, як мрія, високім,
Той зіткнувся із клином лелек,
Що над містом сумним, карооким
Свій долали у березень трек.
І посипався пір’ячком з неба,
Мов з крильцят білих ангелів, сніг,
Аж земля в недовірі затерпла,
Як він трепетно ліг їй до ніг.
*****
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655462
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2016
автор: Оксана Дністран