Одна доріжка є до Бога.
Одна-однісінька доріжка.
До Небес-така вже довга.
Сонця блиск єдина ніжка.
Золота́ яскрава стежка,
Тоненька стежечка святая.
Блищить у Господа сережка,
Ллється зо́лотом руча́я.
Навкруги веселка лине,
З Неба простягає руки.
Ячання мовби журавлине
Із святістю летить сполуки.
Райдугою кругом пісня
Огортає святим полем.
Як година майже пізня-
Огортає стежку морем.
Сміється море фіалкове,
Кружляє барвами довкола.
Сипле світло кольорове,
Доріжка,мов свята ікона.
Помаранчева багряна
Прямісінько веде до сонця.
Стежка ладаном духмяна
З журавлиного суконця.
Довга-довга та тоненька.
Немає де і одпочити.
Сонечко у неї ненька.
Мимо крок-униз летіти.
Чому ми маєм оступитись?
Ллється річечка від Бога.
Душею сонечка вхопитись-
Святості одна дорога.
Навкруги веселка грає,
Торкає мрією за щічки.
Душа крокує,бо кохає,
І святої п'є водички.
Святая річечка до Бога.
Ангелом співає сонце.
Душа крокує босонога,
Кохає-вічності віконце.
Бог-Він дивиться з блакиті,
Волоссям сонечка радіє.
Буває різне... Та щомиті
Райдугою душу гріє.
До Бога є одна доріжка.
Одна-однісінька-кохання.
Сонця блиск єдина ніжка.
Доріжка мрією світання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2016
автор: Артишук Марія