На серці сум, тривога і неспокій.
Більше півсотні жертв імперії чи неба?
Чи то лиш хід підступний і жорстокий,
Щоб відвернути погляди від Тебе?
Достойна пензля чи скульптур да Вінчі
Твоя постава горда і сувора.
Ти є суддею цього суду Лінча
І підлих дій імперії-потвори!
Он коршуни у мантіях продажних
Натягують на очі окуляри,
Голосять вирок, а замість присяжних -
Півсотні жертв, відправлених на хмари.
Не вирок – звіт брехні і словоблуддя,
Маніпуляція чергова із законом,
Вирок собі, своєму правосуддю…
Вертай, Надіє, з вражого полону!
https://www.youtube.com/watch?v=9uyPq1N-05U
https://www.youtube.com/watch?v=UY_A56ooI_k&ebc=ANyPxKq7wixcw7lryjTi1zoJc-oaIAVjXN9Rd-Zb4CN6sFQusEcrmBFg3ZLndafmeUwGOsTzQSgPg3FYes4zb-dPW-tX1GmuTA
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653566
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.03.2016
автор: Борода