[i]Прощавай голубе мій милий
Прощавай.
Ти не озирайся
Тікай далеко
Якнайдалі від мене
Поки у клітку знов не сховала.
Так не хотіла тебе відпускати,
Але я відпустила
Ти вільний!
Лети...
Ти вільний від мене
Не повертайся.
Так незвично
Тебе вже немає
Десь вже високо в небі літаєш,
А в мене наче серце забрали.
Пробач моя пташко мила,що в полоні тримала
Лети!
Не вертайся хоч як би просила
Не піддавайся!
Я своє серце вирвала
В’язнем тебе зробила
Пробач мій голубе милий.
Тікай не вертайся
Це буде моїм покаранням
За те що тебе ув’язнила.
Тікай,моя пташко мила
Як же я тебе любила
Центром всього світу зробила
Тебе ув’язнила,
Щоб насильно у себе втримати
Та сама відпустила
Прощай!
Тихо плачу
Очима тебе проводжаю.
Пробач за все
За те,що так сильно любила
І насильно ув’язнила
Лети і не згадуй мене.
Клітка порожня стала
Тепер я сама зосталась.
Птаху своє серце віддала,
Бо без нього його не треба.
Може колись повернеться
Разом із моїм серцем,
Яке без нього не б’ється.
Зараз така безсердечна
Лети моя пташко
Рятуйся тікай,
І тихо у хмарах сховайся
Так щоб ніхто не бачив
І серце моє у собі сховай
Щоб ніхто не знайшов і не бачив.
Якщо з тобою щось станеться
Я це відчую,
А зараз лети не озирайся,
Що б не сталося не зупиняйся
Якщо ти помреш моє серце стане.
Лети моє серце,
І ніколи уже не вертайся.
Лети...лети[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2016
автор: Кларіс