ХУДОЖНИКИ ЛЮБОВІ (оновлене)

 "Не  бійтеся,  коли  про  вас  говорять.
 Лякайтеся,  коли  про  вас  мовчать".
                                                         Наталя  Баклай.


Спочатку  було  Слово…
Що  сказати?
Це  знає  достеменно  тільки  Бог.
Мені  давно  розтолкувала  мати,
що  слово  те  святе  було  –  Любов.

Духовності  і  творчості  основа  –
безмежна  віра,  світло  й  доброта.
З  прадавнини  поет  –  художник  слова,
людина  вільна,  щедра  і  проста.

Любов  буває  перша  і  остання.
А  ще  є  справжня,  мов  Господь,  одна.
Хто  не  любив,  той  не  зазнав  кохання
і  чашу  щастя  не  спивав  до  дна.

Слова  мої  і  помисли  –  до  неба:
як  на  землі  набридла  всім  гризня!
Любові  й  вольності  людині  треба,
не  бути  щоб  затурканим  ягням.  

Окрилений,  гартований  у  слові  –
чимало  лютих  зим  переборов.
Бо  вірші  –  то  промінчики  любові,
що  гріють  і  женуть  по  жилах  кров.

Хтось  за  коханням  болісно  жалкує,  –
воно  ж  таки  бувало  саме  ним.
А  ніжне  слово  душі  хай  лікує
і  небайдужих  полонить  інтим.

Не  заздрість  окриляє,  а  свідомість,
що  здатний  ти  на  чисті  почуття.
Поет  я,  може,  ще  маловідомий,
але  любив  до  самозабуття.

І  без  лукавства  написав  про  себе,
ще  більше  –  в  почуттях  які  ми  є.
Ми  ж  любимо,  буває,  всеньку  землю,
а  щастя  серцем  не  розпізнаєм.

Цю  невмирущу  почуття  зав’югу
я  малював,  як  відчував  митець.
Розкрив  я  душу  читачеві-другу
у  сповіді  закоханих  сердець.

Примхлива  доля:  і  не  хочеш  –  мусиш
до  неї  примірятися  чимраз.
Скажіть,  ну  як  поетові  без  Музи?
А  як  же  Музі  без  жагучих  нас?  

Зуміє  той  кохатися  у  слові,
хто  вміє  закохатися  в  житті.
Поети  –  то  художники  любові,
тому  і  не  зникають  в  забутті.

В  душі  і  в  серці,  в  радості  і  в  горі  –
любові  скрізь  вкарбована  печать.
Не  бійтеся,  коли  про  вас  говорять.
Лякайтеся,  коли  про  вас  мовчать.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653263
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2016
автор: Олександр ПЕЧОРА