Старанно я пальцем виводжу
Хвилястії сині коси
І плаття, по пам'яті, знизу
Розніжені ноги босі.
Віддав би я душу зразу
За ще один день у році,
Де ми із тобою разом,
Та лінії мовчки просять.
Хай знову запахне кава,
Вікно хай покриє пара,
І очі твої стануть вічні,
На склі, в незавершенім скетчі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2016
автор: fire_maroder