Минуле й майбутнє, а я – десь між ними,
Згубився в теперішнім світі навік.
Прикутий до часу галери й щосили
Веслую, забувши про сильний потік.
На захід, а хочеться схід осягнути,
На північ безкраю, та південь в душі.
Гортаю сторінки морозами скуті
Та де там пізнати, читати б мерщій.
Минуле єхидно до мене белькоче,
Про те, що не зміг, не зробив, не пізнав.
Майбутнє пихато сміється, не хоче,
Щоб я увірвався завчасно до знань.
Збирає теперішнє мито віршами,
А в них повно всього: є радість, є біль.
Є грішні слова, що нагадують шрами,
Буває і гірше – холодна постіль.
Минуле й майбутнє, мов два херувими,
Один зачинив свою браму і зник.
А другий – далеко, лиш я – десь між ними,
Все йду через нетрі життя, бо так звик.
16:07, 21.10.2012 рік.
Зображення: http://www.e-reading.org.ua
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652715
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.03.2016
автор: yusey