Спогад

Сіється  дощ  ворохобний
Вулиці  стиха  мерзнуть
Порожньо  в  серці  –  пий!
Ти  не  такий  кремезний

Раптом  назустріч  –  вона!
Неба  мені  забракло
Марево  це  чи  гра?
Чи  може  спогад  спраглий?

Як  після  п’яного  сну…
Очі  її  –  як  перли…
Років  п'ятнадцять  тому
кажуть  
вона  померла  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2016
автор: Валентин Терлецький