З біло-пухнастого неба
сонечко звісило ноги
Гріється світ убогий
начебто так і треба
З хмар намісивши тіста
вітер пече ватрушки
бублики
печиво
сушки
Хто ж буде все це їсти?
Небо почало збиратись
білі напнувши вітрила
Витягнув шкіпер Ярило
якір зі світу...
Це сталось...
Небо, ти повернешся коли-небудь?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652140
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.03.2016
автор: Валентин Терлецький