Коли ти посміхаєшся, тоді – я посміхаюся.
Ти знаєш це, тому і життєрадісний такий, навіть, якщо в серці щемить.
А я, з краєчку, до твого серця щиро прислухаюся.
І мені завжди болить там, де й тобі болить.
Коли ти посміхаєшся – мої очі сяють, наче тисячі зірок.
Ще яскравіше, ніж в нічному небі.
Ти бачиш це, тому й уникаєш сліз і будь-яких тривог.
Навіть, якщо між нами відстань, я посміхаюся, бо думаю лише про тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2016
автор: Вікторія Фединишин