Пусто в душі, зовсім стала робота
Себе не заставити чомусь і все.
Звучить в голові лише одна нота
Здається що мозок тобі рознесе
Ось-Ось і полине мелодія в серці,
А ти мовчки трудишся, бо ще не час
Закриєш в мистецтво стомлено дверці
Потроху стихає в думці той джаз
Година минає, і друга, обід…
Мелодія згасла і запал пропав.
Десь дуже далеко залишився слід,
Та й той, наче сніг, в кабінеті розтав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2016
автор: Собко Вадим