Ти іще зрадієш , моя Україно,
Сонечко ще зійде , оживуть руїни...
Ще сади розквітнуть , оживе серденько ,
Адже ти із нами , ми - з тобой , рідненька.
Немає в світі тої сили ,
яка б усіх нас враз скосила ;
Нехай затямить ворог кожний
Що з нами гратись так не можна!
І тисячі синів і дочок
За ії кожен закуточок
Повстануть і вже не змовчати !
І -годі з нами сперечатись !
Ця сила нам дана від Бога...
І вже не стримати нікого!
Ще будуть усміхатись діти!
Ми - українці й Будем Жити!
12. 02 .2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651593
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.03.2016
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)