***

Мамо,я  хочу  додому.
Сонцем  попалено  шкіру.
В  травах  смарагдових  -  змії...
Темрява  влізла  у  мозок  -  
щастя  крихке  розтоптала.
Тиша...  Тумани...  І  спомин.

Мамо,я  хочу  додому...

Гори,як  велетні  вбиті  
в  полі  -  хребтами  до  сонця  -
сильні  розкинули  руки...
Їм  воскресіння  "не  світить"
Тиша...  Тумани...  І  спомин.

Мамо,я  хочу  додому...

Ти  є  остання  надія  -
мій  Всепрощаючий  Скульптор.
Хай  до  безформної  маси
тепла  рука  доторкнеться
й  виліпить  нову  -  Мене
десь  по  закінченню  літа...

Мамо,так  хочеться  жити...

...звиняйте,текст  -  дуже  давній...  Юний  зовсім:)
але...  знову  хочеться  додому

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650906
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2016
автор: уляна задарма