Черпає долоньками, наче горнятком
Водицю в струмочку, щоб личко умить
Веселе мале босоноге хлоп"ятко,
І сміх безтурботний дзвіночком бринить.
А згодом хлопчина закінчує школу,
Навчається справі, яка до душі.
Де він підростав, і знайшов свою долю,
Потішити внуком матусю спішить.
А в час, коли ворог напав на Вітчизну,
Зібравсь чоловік рідний край захищать,
В строю відчуває плече свого сина,
Бо він, як і батько іде воювать.
Чекають їх мати, бабуся й дружина,
Всевишнього молять - життя щоб зберіг.
Пишається захисниками країна,
Та жде з перемогою діток своїх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650704
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.03.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський