Я не до тебе так довго придивлявся
І не тобі я квіти дарував
В садку під зорями із іншою кохався
Уста чарівні до ранку цілував.
Пройшли роки,зів’яли перші квіти
Буденні справи приглушили почуття
Виросли і змужніли наші діти
Уже онуки в новий день летять.
Весна навіює забуті сподівання
Нагадує на схилі наших літ
Що не вмирає у душі кохання
Бо саме в березні пробуджується світ!
10.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2016
автор: wanatol