Катма епістол


Не  дочекаєшся  листа.
Ні-ні,  охлялі  листоноші,
Серед  дощу  без  макінтошів,
Благають  милості  Христа.
Зітерті  ноги  до  крові:
Немає  в  світі  адресата,
Якась  навала  біснувата,
Чекання  вбила  на  порі.
Епістол  в  радості  катма…  
Де  крайню  взріти?  Невідомо
Не  йде  од  дому  і  до  дому,  
Мабуть  осліпла  од  більма.
У  пелені  Господній  мир  –
В  голодній  смерті  тліє  жінка,
А  обіцянки  смачно-дзвінкі
Подалі  множить  бузувір.
Дороговказ  змалюймо  свій  
Для  листоноші,  хоч  одного,
Аби  доставив  нам,  (на  бога!)
Утіхи  з  правдою  сувій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650635
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.03.2016
автор: Нея