Ти мрій кришталевих торкатись не смій,
Я знаю: їх, сірий, здаєш на склобій,
Живеш за рахунок осколкових ран;
Фігурна піала – в гранчастий стакан.
Не квап безтурботну аморфність у твердь,
Різка сублімація – болісна смерть.
Нехай набираються сонця і сліз,
Достигнувши, впадуть із неба униз.
Ти коршуном хижим на них не чатуй,
Польоту рожевих, золистий, не псуй,
Залиш у спокої замріяний стан.
Терплячість кришталить гранчастий стакан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649386
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.03.2016
автор: Серафима Пант