Старий поет вдивлявся в монітор.
Він виклав вірш у поетичнім клубі.
Старанно скельця окулярів тер,
Щоб вгледіти ті відгуки, що будуть...
Минає швидко час, хвилини йдуть...
Й години йшли, і вже пройшли. Даремно.
Ніхто не оцінив поетів труд,
Хоч він співав у нім вже так натхненно.
Лиш терся щиро кіт до хворих ніг.
Собака в вічі теж йому дивився...
А на папері білім вірш яснів...
Там світ поета й подих залишився.
04. 02. 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648970
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 04.03.2016
автор: Фея Світла