Морок ночі неначе
І за пекло це гірш,
Як тобі друг найкращий
Встромить в спину свій ніж.
Ти йому довіряєш
Таємниці свої,
Він за горло хапає,
Щоб тебе задушить,
Щоби на твоїй спині
Швидко в"їхати в рай,
А тебе утопити
У болоті.То ж знай:
Хто облесливий дуже,
Стелить постіль м"яку,
Обминай його, друже,
Наче кригу тонку.
Хто підставить у горі
Свої плечі міцні,
Знай: людина ця добра,
Довіряй, як собі.
Хто брехнею помаже,
Наче медом вуста,
Нехай серце підкаже -
Це людина не та.
А хто правду у вічі
Тобі скаже гірку,
Ось його ти не бійся,
Бо то справжній твій друг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648887
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.03.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський