Як іноді все набридає
Та хочется втікти кудись.
Умчати вітром в ліс чи поле,
Метеликом летіти скрізь...
Здійнятись в верх, хмаринкой стати
Життя яскраве знов пізнати.
Десь у зеленому гаю...
М'яку мов шовк торкнутися траву!
В бурхливу річку кинутись з гори,
Щоб змила всі думки сумні.
Лягти на пагорбі здійнявши очі...
Побачити життя та велич ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648635
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.03.2016
автор: Рись 27