втриматись на вершині трикутного моря,
гойдати випадок на ліанах смутку
щоб одного осіннього повтору
відірвати відбиток себе від землі,
струсити мовчання чорне
й повільно нести сподівань заліззя.
на репризі ти
як на порозі
їдкою візією пробиваєшся у кімнату
аби на стелі писати
безкінечні тексти
аби мені їх читати
замість молитви і битви
за твою середньовічну увагу.
загубленим стягом увінчати наш простір,
так просто
приправити час кавою загустілою
щоб тобі захотілось розсипати всі слова,
які заніміли в чужому горі...
щоб тобі захотілося царювати
на вершині цього трикутного моря.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2016
автор: Biryuza