назавжди і… до нестями

тримай  мене  так  міцно,  наскільки  можеш
шукай  очима
в  кімнатах,  приміщеннях,  магазинах
мурашками  відчувай
пробігаючи  повз  мій  будинок
і,  знаєш,  можеш  приходити.  хоч  -  на  чай
в  мій  дім,  куди  не  доходять  стрілки  годинника...

час  зупиняється,  на  паузу  ставиться
коли  мимоволі  мрію  про  тебе
і,  знаєш,  ті  зорі  на  тлі  грозового  неба,  
то  твої  очі...
чого  ти  хочеш?

мені  розкажи,  чого.  ти.  врешті.  хочеш?
забути,  любити,  не  знати...

так,  краще  б  мені  не  знати,  
тебе  не  знати,
нічого  не  мати  з  любов'ю.
і,  хто  зна,  чи  вистачить  сил  в  двобою  з  міцними  вже  почуттями...

[i]я  просто
хочу
бути  з  тобою
кохаю
назавжди  і  до  нестями[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.02.2016
автор: Весна Туманова