Дощ - наскрізь мокрий

Тримай  поки  мотузки  тріщать
Бо  брехня  міцно  влазить  між  пір'я
Поки  дощ  наскрізь  мокрий  мене  обійма

Тут  пігулки  з  ефектом  останній  шанс
Тільки  міцно  тримай  -  я  ще  не  вільна
Але  чом  очі  з  льодом?  Хіба  не  весна?

Попелястим  відтінком  до  самого  дна
Розбивають  доданки  мої  імітації
В  напів  подиху  усмішка:  Ще  не  сама  я

Ти  втомився?  Присядь,  я  вже  скинула  пір'я
Починаймо  перегляд,  та  вже  не  крізь  пальцевий
Ти  тягни  мене  сильно,  прошу,  не  спиняйся

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647330
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2016
автор: Марамі