Всесильний Боже, до любові
Ти закликаєш всіх людей,
Навіщо ж в світі стільки крові
Батьків та матерів дітей,
Що на війні шоденно гинуть
По волі тих земних царів,
Які все землю не поділять?
Скажи, навіщо допустив,
Щоб сльози матерів рікою
Мов новий Іордан текли
І у скорботі надземною
Церковні дзвони знов гули?
За всі гріхи людей на світі
Твій син розп’ятий на хресті
І краплі крові ним пролиті
Не висохли іще святі.
Невже ж такої жертви мало
Добрішим світ наш щоб зробить
Чи може вже пора настала
Його без остатку спалить?
А може треба у двобої
Звести Тобі царів отих,
Які не можуть між собою
По заповітах жить Твоїх?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646939
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.02.2016
автор: Артем Хвиля