***
Згорає перша свічка на столі,
ще мить і згасне світло.
Проснеться блуд
і ув імлі
бродити піде світом.
Згортати стерплі душі у кошіль:
ой люлі, люлі, люлі...
І тільки тихе мрево зір
видовища відбулі
ще пантруватиме десь там, десь там,
де гавані небесні,
де волю Хтось дає вітрам
на віяння воскресні...
Не віриш? Марно...
Чуєш?
Трісь, трісь, трісь...
Останній спалах.
Тиша...
Імла і блуд...
У вікнах...
Скрізь...
Лиш небо зорі кришить...
(24.12.15)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646573
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.02.2016
автор: Леся Геник