Коли в моїй країні змовкне зброя,
І знов настануть ночі солов'їні
Ти не забудь, ти пам'ятай героїв
Тих, що живуть й хто на війні загинув.
А на війні нема напівтонів,
І ворог йде- то не пуста погроза!
Дивлюсь на це очима матерів,
Та їхніми сльозами плачуть грози.
Вже притрусив окопи перший сніг,
Той перший сніг, немов кохання перше…
Молюся Богу, щоб синів зберіг,
Та цю війну триклятую завершив!
І буде чарка з хлібом на столі,
І всюди шануватимуть героїв…
Найщасливіша буду на землі,
Коли в моїй країні змовкне зброя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646490
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.02.2016
автор: Олена Бокійчук