Ти тільки живи!!!
Знов засніжений сад... А я зовсім нічого не знаю,
Де ти? Як ти? В якому ти зараз краю?
Я одне лише знаю – як дуже тебе я чекаю,
І одне тільки знаю, як дуже тебе я люблю.
Вірю в Тебе... Ні, нас ворогам не здолати!
Не злякати, ні знищити, і не убить!
Разом – зможемо Все! Ми – в тилу, ви – на фронті, рідненькі солдати,
День за днем наближаючи Мир – хоч на Крок, на Секунду, на Мить!
Знаю серцем – настане, прийде, прилетить Перемога!
Будуть радості, сльози й пекучий, до відчаю біль...
Та відступлять назавжди вояки нікчемні ворожі
Ще блищатимуть очі від но̀вих щасливих подій!
Я тебе дочекаюсь... крізь тисячі довгих столітій
І почую твій голос крізь грізне відлуння війни...
Бо такий, як Ти є – ти єдиний у цілому світі,
Я чекаю тебе, мій хороший, Ти тільки ЖИВИ!
Січень 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646194
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 23.02.2016
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)