Хатки - біленькі печерички,
І ти, мов храмова свіча.
Згубила, бабцю, черевички,
А може, їх позичив час...
До щему горда і красива,
Немов Мадонна вдалині.
Ти посміхаєшся журливо
І хрестиш лобика мені.
І все махаєш, все махаєш
Хустинкою в старих руках.
Мене в дорогу проводжаєш
На битих зоряних шляхах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645970
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.02.2016
автор: Лариса Журенкова