Село

Я  так  люблю  своє  село,
Я  так  люблю  свій  рідний  край.
До  ніг  йому  я  упаду,
Вклонюся  низько  я  степам.

І  побіжу  у  поле  я,
Де  сонце  світить  ясно  в  небі,
І  пташка  голосно  співа
Десь  там  під  хмарами  літа.

Цвітуть  там  квіти:маки  і  волошки,
І  усміхаються  до  сонця  трави.
Все  умивається  прозорою  росою,
І  прокидається  аж  дуже,  дуже  рано.

Берізка  тут  росте  десь  на  узліссі,
І  конюх  коней  випаса  у  лузі.
Усе  тут  рідне  і  привітне  серцю.
Усе  так  гріє  мою  рідну  душу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645527
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.02.2016
автор: Сирота Анастасія