Коли лунає гімн у людному метро,
В негоду на промерзлому Майдані,
Я проживаю, хто такий народ
В пориві єдності, в надії і стражданні.
І ці знайомі кожному слова
Уже не тільки пісня, а Молитва,
Стражденна, невмируща, вікова,
За нашу гідність нескінченна битва.
Коли вкриває плечі полотно
Жовто-блакитних прапорів країни,
У стуках серця чую лиш одно:
"Ти долі іншої достойна, Україно!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645279
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.02.2016
автор: Людмила Пономаренко