Хай вечорами вітер не гуляє,
Хай не верзе про те, що щось мені,
На час тутешній в світі заважає,
Знайти себе, крізь пилу метушні.
Хай повені повітря не здіймає,
Захопливо збиваючи думки,
В заплутані тенета, та немає,
На них наснаги втратити роки.
Я віднайду, я висічу з граніту,
За ті слова я, хочеш, присягну.
Не може так, людина з цього світу,
Життя своє зіставити багну.
18.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644865
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.02.2016
автор: Данила М