"і день пішов на днину…"

[img]http://s017.radikal.ru/i440/1602/09/ec624bb866c9.jpg[/img]


І  день  пішов  на  днину,  
                                                         і  ніч  закрила  брами,
в  зіницях  передсвітніх
                                                         скипіла  каламуть.
благослови  мене  ти
                                                   черленими  вустами
на  чорну  путь  і  довгу
                                                           що  зіткана  з  розпуть  
Засперечались  ери
                                                         і  бронетранспортери,
крізь  темне  підсвідоме  
                                                                     біліє  нитка  слів,
відмерли  динозаври  –
                                                               воскресли  мінотаври,
та  їхні  лабіринти,
                                                       і  кровожерний  міф.
Коли  не  чутно  крику  –  
                                                                   поет  стає  солдатом  
у  бурю  в  склянці  світу,
                                                                     під  гамір  батарей.
Та  все  ж  у  пляшку  вірші
                                                                         коркую  заповітом
і  морем  неписьменним  
                                                                     пускаю  як  трофей  .
Я  вірю  –  відкоркуєш
                                                                 черленими  вустами,
хоч  ти  не  Аріядна,  
                                                           а    я    не    є    Тесей  -
угледіш  білу  нитку    
                                                         між  чорними  рядками,
тонку,  як  віра  в  диво,
                                                                 але  –  понад  усе.


                                                                                                                   24.01.2016.      

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644145
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2016
автор: Тарас Яресько