Я знову наївно шукаю твій берег.
Людина людині – море.
Ковтаю солоні хвилі, як вперше.
Хтось плавати вміє. Хтось тоне.
Мене розриває. Мене підіймає.
Мене опускає на дно.
А я там вже була. Чекай, я все знаю.
Я знаю: тобі все одно.
Ковтнути клубок. Загорнутися в ковдру.
Чекати холодних дощів.
І так, наче ми незнайомі зроду.
Ти точно цього хотів?
Ми різні в одному: ти любиш тишу.
Ти звик до самотніх ночей.
А я це ненавиджу. З відчаєм пишу:
Я хочу до твоїх очей.
11.15.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644047
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2016
автор: Robbery