Елегія чекання

[img]http://savepic.org/582073.gif[/img]


Ти  стань  вітром  моїм  легкокрилим,
Обійми,  пригорни,  приголуб,
Щоб  зазнати  повік  не  могли  ми
У  чеканні  нестерпних  розлук.

Стань  промінчиком  сонця  яскравим,
Мою  душу  теплом  обігрій.
Хай  вона  розімліє  й  засяє
У  сплетінні  негаснучих  мрій.

Ти  краплинкою  стань  дощовою,  
Що  в  зерняті  життям  пророста,
А  я  йтиму  назустріч  Весною
І  Любові  підставлю  вуста.

Яблуневим  розквітнемо  цвітом,
Бо  коханням  наділить  нас  Бог.
І  нев'януче  лагідне  літо
Поєднає  навіки  обох.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2016
автор: Ніна-Марія