А сльози ллються, чи косметика ота,
Чи виїдає монітор помалу очі?..
Такі думки складні, хоч би одна проста,
Солоним присмаком приходять опівночі.
Всі кольори із веселкових мерехтінь
Злились докупи у пекельний сірий безум,
Чи в чорну крапку нескінченних ворожінь,
Що залишається, коли ідеш по лезу?
Але не вічна навіть Вічності печаль,
Бо в сяйві Сонця розплавляється незримо
Душевна крига, скам"яніла вертикаль,
Що сталактитом виливається у рими.
А сльози ллються, знов косметика ота...
Галони кави не встигають охолонуть.
Та починаю знову з чистого листа,
Допоки ночі й дні в сльозах тих не потонуть.
13.02 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643436
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2016
автор: Ліна Ланська