Слово графомана

"Він,здається,писатиме  вічно,
Втомі,насміхам  наперекір.
Не  до  стилю!  Лякає  панічно
ще  не  списаний  досі  папір."
 (Анатолій  Бортняк)


Я  не  Пушкін,навіть  близько,
Та  зате  і  не  Дантес.
Не  люблю  як  дуже  слизько,
Люблю  пиво  й  поетес.

Не  сидів  ніде  й  ніколи,
Бо  не  злодій,не  шахрай.
Одинадцять  років  в  школі
Ледь  відсидів  і  -  прощай!

Люблю  буквочки  писати,
Полюбляю  сам  процес.
Хобі  є  таке,хлоп'ята-
Особливий    інтерес.

Натякають  добрі  люди,
Що,мовляв  ,  я  графоман.
Це  не  страшно  -  так  і  буде,
Графоман  не  наркоман.

Гляньте    спІдлоба,  з-  під  лоба,
Тільки  в  самий  корінець-
Я  єсьм  творчеська  особа,
Навіть  більше  --  я  творець!

Трудоголік,  навіть  гірше-
Маю  безліч  мегабайт.
Як  закон  --  за  ніч  два  вірші...
Вранці  "вішаю"  на  сайт.

Міг  би  й  більше,та  Юхниця
Дозволяє  тільки  два...
Ой,комусь  кислиця  сниться
І  морози  у  жнива!

Думав  я  не  раз  тісненько--
Графомани  всі  підряд.
Тут  всі  класики  рівненько
Стали  в  ряд,як  на  парад.

Всі  великі  ,  геніальні--
Всі  повально  графоманні.
А  без  тяги  до  пера
Не  створили  б  ні  х-ра..

Тож  пишіть  і  будь  що  буде,
Не  зважайте  на  туман.
А  читач  і  час  розсудять
Ху  із  ху...Налий  стакан!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643428
Рубрика:
дата надходження 13.02.2016
автор: Михайло Гончар