Читати мораль
Про дотримання слова
Вже пізно, на жаль,
Твоє слово – полова,
Яке ти жбурляв,
Наче гроші, юрбі,
А я ловив гав,
Бо все ж вірив тобі…
Ти думав, напевно,
Що дуже розумний,
Звертався так чемно,
На «ви», мов культурний,
Та всі обіцянки давав,
Мов політик,
А, значить, брехав!
Обіцянки – на смітник!
Я за обіцянками,
Наче мітлою,
Змітаю уламки
Від дружби з тобою…
Мені було болісно
Й прикро від думки,
Що чавиш безсовісно
Дружні стосунки…
Бо ж часто брехав,
Чи водив десь за носа,
У рішенні справ,
Поглядаючи скоса…
Лишаю тебе
Із твоєю брехнею,
Брехливе цабе,
Що несло ахінею…
Отож від сьогодні –
Ніхто ти для мене,
Ти просто - сторонній,
І це достеменно…
І враз мир і спокій
Торкнулись душі,
На тобі ставлю крапку
У цьому вірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643221
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.02.2016
автор: Віктор Погуляй