Навіщо серце моє краєш?
Навіщо в сни свої зовеш?
Я прилетіла б - не впускаєш,
і все зовеш мене, зовеш...
Стою, як тінь біля порогу,
в думках - ми разом, як колись.
Горнусь до тебе. Ради Бога,
коханий, тут я, озирнись!
Віддай мені свої всі болі,
впусти мене в тривожні сни.
Я тут і дихаю поволі.
Причину гніву поясни.
І не кажи, що не чекаєш.
Чекаєш, сниш, чекаю й я.
Прошу, коханий, заклинаю,
не відвертай від нас життя!
Гойдає вітер гілля, дощ хлюпоче,
годинник б'є. О, цей незмінний такт!
До тебе йду, любове. Йду щоночі.
...Відлуння в скерцо, мов жорстокий кат.
10. 02. 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2016
автор: Фея Світла