В мікрорайоні нашому, в дворі,
Від теплої котельні недалечко,
На втіху старикам і дітворі
З’явилось для котів мікромістечко.
Садок дитячий є і є житло.
Як і належить тут все мікро й міні.
Якщо утне якийсь бешкетник зло –
В права вступає страж порядку – віник.
Та в більшості населення не зле.
Де трудиться, бо, кажуть, що ледаче?
Поспати любить. Правильно. Але!
Ніхто в окрузі пацюків не бачить.
Хвостате товариство визнає
Серед всіх інших тітку Саню мером,
Бо під її началом, як не є,
Встановлюється гарна атмосфера:
Гуманітарка вчасно прибува
І вже не так цінується заначка.
Не дістає нахабниця-моква,
Відчутні пільги мамам-одиначкам…
Отож зима вже не така й страшна –
Нове містечко, а прогрес – чималий.
Є все! Є навіть власні імена!
Хоч паспортів іще не видавали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2016
автор: Ніна Багата