Я стану вітром, щоб лишень тебе торкати,
Тим найтихішим вітром на землі,
Тим буревієм, щоб відлунням віддавати,
Відлунням віддаватись лиш тобі.
Я стану сонцем, щоб промінням зігрівати,
У ласці пестити той подих у тобі,
Я стану спекою, щоб палко обпікати,
Сліди кохання, твої на землі.
Зірками стану, щоб у небі загорятись,
Я буду найяскравіша в горі,
Коли замітиш, станеш посміхатись,
Ти посміхатись будеш лиш мені.
Я стану морем, що злоскоче твоє тіло,
Тим морем найтеплішим на землі,
Торкатись хвилею, аби тебе зігріло,
Отою хвилею високою в тобі.
В саду зцвіту весняними квітками,
Це будуть найяскравіші квітки,
Ти їх зірвеш, та й доторкнеш устами,
Не знаючи- мене цілуєш ти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2016
автор: Леся Утриско