ТАК ВМИРАЮТЬ КРАЩІ ЛЮДИ


ПАМ*ЯТИ  АНДРІЯ  КОЛЕСНИК


Здається  літо  зупинилось
І  до  землі  схиливсь  люпин.
Печаль    непрохано  з*явилась
Загинув  ще  боєць  один.

Він  ніс  надію  збудувати
В  країні  волю,  щастя,  мир.
Незвиклий  часу  марнувати,
В  товаришів  він  був  кумир

Майдан  для  нього  -    поклик  серця.
Боровся  з  честю  за  мету,
Пішов  в  «Айдар»  він  добровольцем,
І  там  знайшов  свою  біду.

Але  не  думав  лиш  про  себе…
Оточення…  коли  збагнув…
- Відволікти  негайно  треба…-
До    себе  смерть  враз  розвернув.

Бійців  шіснадцять  врятувалось...
Ціна  за  це  -  його  життя.
Коли  вмирав:  "Не  помиляюсь..."
Й  молився  за  своє  дитя.

Вмирають  так  найкращі  люди
За  Україну  молоду.
Росія  ж  щастя  не  здобуде,
Бо  український  сильний  дух.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642192
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.02.2016
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук